Друга світова війна до якої привело правління нацистського режиму принесла у місто Гамбург хаос, втечі, переслідування, горе та руйнації. Тисячі родин залишились без дому, багато хто втратив рідних, дітей відривали від батьків. Далі на hamburgyes
У місті працювала організація Червоного Хреста, яка надавала допомогу біженцям, а її представники створили центр пошуків загиблих. Відомо, що організована ними пошукова служба, яку люди використовували для отримання новин про рідних, не була незалежною. Їх робота виявилась у повній залежності від дій Головного управління безпеки Рейху.
Історія Червоного Хреста
Багато років тому 12 купців у Гамбурзі організували попередницю сучасного “DRK Landesverbandes”. З початку німецько-данської війни спільнота міста створила комітет по догляду за пораненими. На Katharinenkirchhof збирали різні пожертви, а для грошової допомоги купці повинні були відкривати рахунки. У той період комітет мав зв’язок з військовою адміністрацією, щоб отримати доступ до військового шпиталю. З того часу 2 лютого 1864 року вважають днем заснування Гамбурзького Червоного Хреста.
Здебільшого співробітники працювали та допомагали на полі бою. На передовій працював зі своїми однодумцями Йоганн Генріх, гамбурзький богослов. Вони носили на руках білі пов’язки з червоним хрестом, які вважались розпізнавальним знаком. У мирні періоди організація розширювала межі своєї діяльності, які стосувались підготовки та реалізації допомоги у випадку майбутньої війни.
Друга світова війна
Все те, що Червоний Хрест зміг досягти до періоду нацистського правління, гітлерівський режим відкрутив назад. Від організації керівництво очікувало лише підтримки армійської санітарної служби у разі німецької мобілізації. Якщо говорити про період Другої світової війни, то з 1933 року відбувається поступове об’єднання всіх гілок організації. Відповідно до закону про німецький Червоний Хрест, організацію повністю включили до складу нацистської системи. З 1937 року Червоний Хрест втратив всі соціальні установи. Під час війни було залучено понад 600 000 військовослужбовців у більшості жінки. Вони допомагали пораненим, доглядали полонених, біженців, переселенців та солдатів. У нацистський період основна роль організації змістилась зі створення добробуту до просто створення санітарних сил.
Восени 1945 року DRK було розпущено Англією, Францією, США та Росією через її причетність до нацистського режиму. Та попри всі негаразди післявоєнного періоду, багато організацій продовжували роботу Червоного Хреста. Відбулася його поступова реорганізація й у 1950 році заснували DRK у Федеративній Республіці Німеччині.
Пошукова служба у Гамбурзі
Варто зазначити, що з жовтня 1945 року Червоний Хрест створює пошукову службу, яка працює й у Гамбурзі. Проводили опитування людей, що почали повертатись у місто, друкували оголошення про розшук. Люди сподівались на возз’єднання і також прикріпляли рукописні записки на стінах будинків чи стовпах.
З 1950 року почали офіційно реєструвати військовополонених та зниклих безвісти. Особливий успіх полягав у пошуку дітей у Гамбурзі. На заклик по радіо іноді відгукувалось 15 батьків і найчастіше шрам на тілі чи стара іграшка допомагали рідним знайти одне одного.
Багато істориків, що вивчали діяльність організації, вважали, що історія розвитку Червоного Хреста у ганзейському місті досить неоднозначна. Вона пов’язана з політичними, соціальними та економічними подіями. Це був безперервний процес трансформування між наданням медичної допомоги під час війни до політичного зловживання та нейтральними гуманітарними діями. У сучасності Червоний Хрест Гамбургу має 40 000 членів-спонсорів, 1000 спеціалістів волонтерів та 2000 штатних співробітників.