Перша світова війна принесла людству багато страждань. Щодня в різних країнах по всьому світу тисячі людей гинули від воєнних дій, голоду та хвороб. Проте з 1918 по 1920 рік було те, що забрало ще більше людських життів, ніж сама війна. Це спалах іспанського грипу. Жителі Гамбурга, як й інших міст Німеччини, також постраждали від страшної епідемії. Далі на hamburgyes.eu.
Звідки взялася хвороба?
Іспанський грип, який у народі називають “іспанка”, забрав життя мільйонів людей. Його спалах називають “найстрашнішою пандемією грипу в історії” або “матір’ю всіх пандемій”. У Гамбурзі досі оплакують численні жертви. На жаль, підрахувати їх точну кількість неможливо, адже спалах пандемії припав на час Першої світової війни, коли смерть і так була всюди.
Існує кілька версій, звідки прийшов новий вид грипу. В наш час вчені схиляються до теорії про те, що джерелом інфекції, що вразила весь світ, стали США. Про перші випадки зараження там стало відомо у січні 1918 року. Американські військові в той час активно пересувалися по всьому світу, у тому числі вони були відправлені до Європи. Вважається, що саме так іспанський грип дійшов і Німеччини.
Поширення іспанського грипу у Гамбурзі
У Гамбурзі про перші випадки зараження іспанським грипом стало відомо навесні 1918 року. Це була перша хвиля захворювання, і тоді воно не сприймалося, як щось серйозне. Навесні та влітку летальний випадок фіксувався у менш ніж 10 осіб на місяць. З огляду на слабкий розвиток медицини на той час і велику кількість вірусів та інфекцій, ця цифра не була страшною. Проте вже до осені стався різкий сплеск поширення захворювання. Відомо, що за жовтень 1918 року у Гамбурзі від іспанського грипу померло понад 1000 людей.
Гамбурзькі ЗМІ були змушені підкорятися законам воєнного часу. Тому преса замовчувала, наскільки сильно хвороба поширилася на фронті. Однак коли стало очевидним, що недуга забирає життя тисяч людей, у газетах почала з’являтися інформація про кількість загиблих серед цивільного населення.
За розпорядженням місцевої влади, темі грипу та смертності не давали стати першорядною. У новинах активно обговорювали завершальний етап Першої світової війни, підвищення цін та інші питання. Точних даних про те, скільки гамбуржців загинуло за 1919 та 1920 роки, не збереглося. Навіть на надгробних написах міських кладовищ не вказували факт того, що людина загинула через грип.
Все ж таки по всьому було очевидно, що хвороба процвітає і місцевим жителям варто бути напоготові. Наприклад, восени 1918 року у навчальних закладах Гамбурга було оголошено про продовження канікул. Також виникла напружена ситуація з телефонним зв’язком. Пізніше стало відомо, що понад 800 працівників телефонної станції захворіли, що призвело до обмежень, які вплинули на все місто. Також відстежити збільшення смертності у Гамбурзі можна за реєстраційними книгами, в яких фіксувалося різке зростання кількості смертей та поховань.
Як гамбуржці боролись з іспанським грипом?
Німці публічно висловлювали своє невдоволення бездіяльністю уряду. Попри це уряд Рейху повністю передав питання боротьби зі страшною епідемією місцевій владі. У Гамбурзі лікарні були особливо переповнені у жовтні-грудні 1918 року. У тих, хто перехворів на іспанкою навесні, вже виробився імунітет, тому вони були менше схильні до зараження. Ті, хто захворів вперше, переносили хворобу тяжко. Більшість хворих – це були молоді люди віком до 40 років. На жаль, деякі вмирали протягом першої доби після зараження.
Місцева влада Гамбурга почала реагувати пізно, коли кількість летальних наслідків була катастрофічною. Вони діяли у трьох напрямках:
- Закривали муніципальні школи та вищі навчальні заклади. В них оголошувалися канікули, які тривали місяцями.
- Виділяли додаткове фінансування для лікарень. На жаль, медицина того часу ще не досягла такого рівня, щоби ефективно боротися з вірусним грипом. Але лікарі у місцевих лікарнях використовували всі доступні їм методи, щоб знімати основні симптоми та підтримувати життєдіяльність заражених.
- Відкривали пункти для ізоляції заражених. Коли лікарні були переповнені настільки, що не було місця навіть у коридорах, у Гамбурзі відкривалися тимчасові пункти, куди поміщали хворих, яких доглядали лікарі.
COVID-19 – історія повторилася?
Пандемія COVID-19, що сколихнула світ у 2020 році, змусила багатьох згадати минуле. На щастя, історія багато чому навчила сучасних гамбуржців. Коли в березні стало відомо про перші випадки зараження, місцева влада відреагувала негайно:
- Добре оснащені місцеві клініки були готові приймати заражених та надавати їм всебічну допомогу.
- Фінансувалися та розширювалися палати інтенсивної терапії у державних клініках, призначені для лікування хворих з тяжкою формою захворювання.
- Навчальні заклади були закриті, рух транспорту обмежений і в місті було оголошено локдаун.
- Виділилося додаткове фінансування на допомогу сім’ям, які тимчасово залишилися без роботи.
- За дотриманням карантинних заходів, зокрема носінням масок, уважно стежили спеціально призначені комітети.
Завдяки тому, що серйозність ситуації не применшувалася, кількість смертей через вірус була мінімальною.