Історія військового табору у Гамбурзі — “Reichspräsident-Ebert-Kaserne”

Гамбург має довгу історію, яка пов’язана з обороною Німеччини. Оскільки місто має порт, який відігравав важливу роль у політичних і соціальних процесах розвитку,  було важливо захищати його від зовнішніх впливів.

Одним із відомих військових об’єктів Гамбурга є казарма “Reichspräsident-Ebert-Kaserne”, яка розташована у районі Ізербрук. Військовий комплекс побудували як частину нацистського переозброєння й він пройшов шлях від казарм Люфтваффе до бази Бундесверу. У сучасності тут розміщені головні командування та школи, а сам об’єкт частково захищений як історична пам’ятка. Детальніше про історію створення військового табору можна прочитати на сайті hamburgyes.

Розбудова казарми

У середині 1930-х років на території, де колись розташовувався лікарняний комплекс у районі Гамбург-Ізербрук, почали розбудову військових комплексів. Будівництво тривало орієнтовно з 1935 по 1937 рік і спершу її називали “Iserbrook-Kaserne”. Вона призначалася для протиповітряних підрозділів Люфтваффе. Під час окупації британською армією, вже після Другої світової війни, казарми були відомі як “Reading Barracks”, які використовувалися різними британськими військовими підрозділами. Казарма використовувалася підрозділами протиповітряної оборони, а зенітні батареї прикривали порт і промислові об’єкти.

Також комплекс включав казарми для солдатів, кабінети для офіцерів, адміністративні будівлі, приміщення для зберігання техніки й навіть інфраструктуру, щоб забезпечувати військових їжею та різними побутовими потребами.

Післявоєнний час

Після створення Бундесверу британська армія поступово передала територію німецьким збройним силам, і 1 квітня 1958 року передача була завершена. Протягом використання території Бундесвером тут розміщували різноманітні підрозділи й управління. Спершу тут був “Luftwaffenflugabwehrbataillon 44”, а потім логістична школа Бундесверу, яка стала основним користувачем майже на 40 років. Це був час відновлення, перебудови й розквіту, адже йшов процес пристосування старих корпусів під нові потреби, також додавали навчальні класи та житло.

У 1965 році казарма була перейменована на честь першого президента Веймарської республіки — Friedrich Ebert. Так було продемонстровано відновлення демократії й заснування нових німецьких традицій.

Варто зазначити всі важливі підрозділи, які протягом років працювали на території казарми:

• Логістична школа Бундесверу. Тут готували спеціалістів забезпечення армії.
• Федеральна школа. Тут військові здобували освіту для цивільної кар’єри після служби.
• Командування землі Гамбург. Спеціалісти здійснювали координацію військової діяльності Бундесверу у федеральній землі.
• “Feldjäger” — підрозділи військової поліції. Вони відповідали за безпеку та дисципліну.
• Відділ керівництва морським судноплавством.

Окремо варто приділити увагу процесу навчання військових, адже учасниками курсів може налічувати до 300 слухачів. Гамбурзька школа вважається однією з найбільших із десяти технічних шкіл Бундесверу по всій країні. Державні освітні сертифікати, які видають у BwFachS, визнають по всій країні і завдяки їм можна значно просунутися кар’єрними сходами. Також федеральна школа є центром навчання та підвищення кваліфікації для зацікавлених жінок і солдатів у рамках заходів ZAW.

Таким чином, протягом тривалого часу казарма виконувала різноманітні функції для різних структур. Спеціалісти, їх обов’язки та навіть інфраструктура були й залишаються дуже важливими для військового розвитку міста.

Сучасний стан

У сучасності казарма “Reichspräsident-Ebert-Kaserne” має важливе значення як військовий об’єкт міста. Також великий комплекс має і культурну цінність. Певні частини будівель перебувають під охороною як об’єкти культурної спадщини. Багато з них датуються часом первісного будівництва казарм, адже деякі будівлі південної частини комплексу старші за інші й були побудовані ще з періоду функціонування клініки в 1900-х роках. Вважається, що конструкція практично не змінилася, і можна милуватися виразними архітектурними орнаментами, які були типовими для того періоду. Варто зазначити, що службові квартири, які будували разом з казармами, також внесли до переліку історичних пам’яток.

Оскільки у казармах завжди було зосереджено багато відомств, високопоставлені гості приїжджали туди досить часто. Наприклад, свого часу приїжджала Ангела Меркель, а підполковник Реммер Кутчер, начальник штабу, вітав аташе США з питань оборони полковника Грегорі Брукера в Осдорфі. Також у період перебування іноземних військово-морських підрозділів у Гамбурзі, солдати зустрічалися там для футбольних поєдинків. Спортивний зал казарми приймав багато мінічемпіонатів із футболу, зокрема за участі Бразилії.

Отже, історія “Reichspräsident-Ebert-Kaserne” відображає трансформацію військової інфраструктури Німеччини — від споруди періоду Третього рейху до сучасного центру Бундесверу. Хоч будівлі нагадують про далекі події минулого століття, проте символізують нову епоху. Цей історичний об’єкт є свідченням того, як минуле може служити майбутньому.