Гамбург — це красиве та багатолюдне місто, яке запрошує у гості кожного охочого. Це старе місто, яке має давні торговельні традиції, що продовжились і в сучасності. Можна довго говорити про керівництво міста, яке займалось ним до війни, але зупинитись треба на моменті розвитку. Більше на hamburgyes.eu.
Незадовго до Другої світової війни до управління прийшли нацисти, перетворивши місто у мегаполіс. Жителі неохоче згадують той час, коли Гамбург став величним, бо це пов’язано з нацистським режимом та пропагандою.
Історичні моменти
Після Першої світової війни в очільників Гамбургу ніяк не виходило розширити територію за межі історичних кордонів. Всі прагнули перетворити місто на річці Альстер у мегаполіс на Ельбі. Округи поруч територію віддавати не хотіли та й в межах міста було багато промислових зон. Ще тоді Гітлер та Герінг приїжджали до гавані Гамбургу й вважали, що внаслідок зміни кордонів місто й економіка зрости не зможуть, але плани у них з роками змінились.
Перед початком Другої світової війни у 1937 році 4 людини своїми підписами змінили історію Гамбургу й перетворили його на друге за величиною місто Німеччини. Спеціальний закон тоді підписали Адольф Гітлер, фюрер Вільгельм Фрік, міністр внутрішніх справ Шверін фон Крозиг та рейхміністр фінансів Герман Герінг. Вони перетворили місто на мегаполіс. Пропаганда нацистів почала у той час прославляти зміцнення Гамбургу.
Закон став чинним 1 квітня 1937 року й за день до цієї дати призначили святкові заходи для місцевих жителів. У ратуші було урочисте зібрання, де Рейх Фрік, міністр внутрішніх справ, передав колишні прусські землі Карлу Кауфману. Також було проведено великий мітинг на площі ратуші, яку прикрасили прапорами зі свастикою. В той час місце перейменували на площу Адольфа Гітлера. Доповідачем був Рудольф Гесс, заступник фюрера, який приїхав з Берліну.
Бачення Гітлера
У той період проходило багато різноманітних подій. Одними можна було пишатись, а іншими ні, але це все стало частиною історії. Гітлер, звісно, не планував робити містянам будь-яку послугу, але за чотирирічним планом вони з Герінгом хотіли сформувати на півночі закриту економічну зону, щоб зміцнювати збройні заводи. Вони треба були Гітлеру для власних військових планів, які були засновані на його хворобливій величі. Вже тоді він хотів перетворити Німецький рейх у державу світу, а для цього йому була треба велика війна, знищення євреїв та інших людей.
Щоб втілювати криваві задуми треба була економіка, яка б працювала згідно з військовим часу. У травні 1937 році пропаганда писала про роботу Гітлера у місті й велич його як правителя. Вже після програшу у війні місцеві мешканці перестали любити та згадувати його. З 1925 по 1939 рік Гітлер відвідував місто 33 рази й фактично мав керівний вплив на нього. Диктатор планував перетворити Гамбург на символ націонал-соціалізму у Північній Німеччині.
Тоді його розписом місто збільшилось з 415 квадратних кілометрів до 775 квадратних кілометрів. Кількість людей збільшилась до 1,68 мільйона з 500 000 осіб. Вже після війни з новим керівництвом, кордони міста не змінювались. Проте розглядалось питання чи треба знов примусово приєднаним містам ставати незалежними, але Рудольф Петерсен, післявоєнний мер, переконав усіх, що місто має відновити спільний уряд. Колишній лорд-мер Макс Брауер підтримав ту думку. Ще у 1924 році політик SPD-Politiker був мером Альтони, у 1933 році його скинули, був у вигнанні. На посаду очільника Гамбургу він вступив після Петерсена.
Розвиток подій у довоєнний та післявоєнний період, відкриває жителям міста та любителям історії сам процес становлення міста. Також відкриваються цікаві моменти правління Гамбургу з усіма їх негараздами та баталіями.