Люди прагнуть жити у місті з низьким рівнем злочинності. Цього хоче кожен громадянин будь-якої країни, бо безпека — це базова потреба кожної людини. Гамбург є великим містом і, якщо говорити про його минуле, то з кожним роком людей у місті побільшало. Звісно, з кількістю приїжджих, місцевих мешканців у торговому місті злочинність почала зростати й керівництво почало думати про формування поліцейських загонів. Їх попередниками у XIX столітті виступали нічні сторожі. Більше на hamburgyes.eu.
Історія поліції
Забігаючи орієнтовно на 200 років назад, коли лиш закінчилась французька окупація Гамбургу, почала насуватись загроза нових повстань. Щоб “підтримати внутрішній спокій” у місті 26 травня 1814 року створили управління поліції зі своєю штаб-квартирою у Neuen Wall. У той час поліціянти не носили уніформу, але мали характерні ознаки дотичності до професії — це були ґудзики з гербом та шабля.
Поліцейське управління очолював поліцейський лорд й до його складу входили оберполіцмейстер, 4 констеблі, кілька писарів та слуг. Вночі ситуацію й порядок у місті контролювали сторожі. Вони мали не найкращу репутацію, бо часто засинали на роботі. Вдень займались іншими справами.
До великих злочинів та стихійних лих поліцейські не були добре підготовленими. Велика пожежа, яка трапилась у 1842 році про це ясно нагадала. Тоді велика частина Старого міста була зруйнована. З того часу в обладнанні та організації роботи поліцейських пройшли зміни та було допрацьовано певні моменти.
Кримінальна поліція
У 1876 році поряд з корпусом кінних констеблів та портовою поліцією створили підрозділ “кримінальної поліції”, яка почала розслідувати злочини. У 1892 році, після епідемії холери, через яку померло тисячі гамбуржців, сформували й “команду захисту”. Офіцерам поліцейської служби видали військову форму, яка була схожа на форму прусської поліції, з шоломом, який люди називали “Pickelhaube”.
З початком Першої світової війни побудували на Репербан всім відому “Davidwache”. Довгий час поліція орієнтувалась на потреби військових. Після революції 1919 року розпочалися заворушення у Sülze-Unruhen. Це трапилось після інформації про перероблення напівзігнилих тіл тварин. Розлючені мешканці декілька днів штурмували м’ясокомбінати.
17 липня 1932 року трапилась перестрілка під час “Альтонської кривавої неділі”. У результаті напруженої ситуації загинуло 18 осіб, більшість з яких вбили кулі поліцейських.
Робота минулих років
У період Другої світової війни 101-й резервний поліцейський батальйон у Гамбурзі брав участь у Голокості, тобто працівники були вбивцями багатьох людей. Через роки засудили лиш декілька правоохоронців, а інші так і продовжували працювати у поліцейському відділенні міста й не були розкриті. 26 травня 1945 року начальником поліції призначили Бруно Жоржа. В той час з’явилась і жіноча охоронна поліція, хоча ще з 1927 року жінки-криміналісти вже працювали на посадах.
У 1962 році сталась природна катастрофа, яка забрала життя сотень мешканців. Після цього створили “Управління внутрішніх справ Гамбургу”. Туди об’єднали поліціянтів, службу захисту цивільного населення та пожежників.
70-ті та 80-ті роки 20 століття характеризувались розслідуваннями, що були зв’язані з фракцією “Червоної Армії” та боротьбою за окуповані будинки на Hafenstraße. У 1990-х роках поліцейські потрапили у гучний спір за жорстоке поводження та напад посадових осіб на іноземців.
Гамбург став першим штатом Німеччини, де було прийнято у 2004 році синю уніформу для поліцейських. З 2010 року у місті знов з’явилась кінна поліція. У сучасності поліцейських поважають, до них звертаються за допомогою. Мешканці міста вірять, що молоді поліцейські захистять їх від злочинців, атак та будуть тримати порядок у своїх районах, щоб жити було безпечно та спокійно.