Згадки про періоди воєнних часів завжди болючі, бо сучасні люди розуміють, яке страхіття переживали предки. Перша світова війна залишилась в історії, як велика, тотальна війна, бо у неї залучили населення всіх втягнутих у криваву бійню країн. Гамбург же став тиловим містом з серпня 1914 року по листопад 1918 року. Більше на hamburgyes.eu.
Початок війни
У той період місто процвітало, мешканці готувались до відпочинку, відкрився міський парк, де люди могли гуляти та дихати свіжим повітрям. Така безтурботність закінчилась з початком Першої світової війни. Хоч у Гамбурзі не падали бомби, не було чутно пострілів, але для багатьох людей події того періоду стали драматичними. Значну частину чоловіків призвали до армії й сім’ї втратили годувальника. Адміністрації цивільних установ замінили військовими. З серпня 1914 року у Гамбурзі розгорнули головне військове командування. Було поставлено завдання постачати припаси армії та контролювати суспільне життя міста. Вони заборонили зібрання, ввели цензуру, спостерігали за поштовими відправленнями, розміщували військовополонених.
Спершу молоді чоловіки вітали початок війни та йшли добровольцями. Було ж і багато населення, яке не схвалювало воєнні дії. Варто зазначити, що британська військово-морська блокада привела до зупинки порту, підприємства зупинили свою роботу, виникли проблеми з постачанням й багато місцевих мешканців страждали від голоду.
Життя міста
У Гамбурзі вплив сенату обмежили, а з цим скасували всі конституційні права. Керував генерал артилерії Максиміліан фон Роль, а 5 червня 1916 року його замінив генерал Адальберт фон Фальк. До осені 1917 року їх командування збільшилось до 400 військовослужбовців та цивільних службовців. Оскільки чоловіків не було, то жінки були змушені забезпечувати родини. Жінки почали працювати кондукторами, робочими на оборонній промисловості, теслярами, каменярами. Від війни страждали, звісно, діти та підлітки, бо їм не вистачало батька, а матері постійно були на роботі.
З початку війни погіршувалось постачання харчів цивільному населенню. У 1916-1917 році критично не вистачало картоплі та хліба. Великою проблемою стало недоїдання у людей, особливо у малозабезпеченого населення. Причиною критичного стану продовольчої ситуації у місті стала недалекоглядність стосовно поставляння їжі населенню, а блокада перешкоджала імпорту. Також влада думала, що війна закінчиться швидко, тому розраховувала на продукти власного виробництва. Весною 1915 року все ж ввели продовольчі талони та почали нормувати хліб.
Джерело: geschichtsbuch.hamburg.de
Також війна потужно вдарила по економіці. Багато людей втратили роботу, порт було заблоковано, а торгівлю вели лиш з нейтральними країнами. Це були Швеція, Норвегія, Данія. Та вже після перших років війни економіка країни перейшла на режим воєнного часу, безробіття знижувалось і навіть не вистачало працівників на оборонних підприємствах.
Закінчення війни
Кінець війни у 1918 році супроводжувалось у Гамбурзі революцією. Її результатом було розділення влади Ради робітничих та солдатських депутатів з традиційним Сенатом. Якщо говорити про втрати, то у Гамбурзі загинуло приблизно 31 500 людей, що становить десь 2,85% від загального населення міста.
У сучасності в пам’ять про загиблих встановили пам’ятники. Один з них — це 21-метрова стела у водах Кляйне-Альстера на Ратхаусмаркт. Вона має напис: “Сорок тисяч синів міста віддали своє життя за вас”. Велике кладовище, де заховані солдати, знаходиться на головному цвинтарі Ольсдорфа. Там можна бачити довгі ряди могил, де солдати навіть після смерті залишились солдатами. Також було багато загиблих у боях Першої світової війни німців з єврейською вірою. Для британських загиблих в Ольсдорфі є власне кладовище солдатів.