Людство пережило багато воєн — кривавих, жорстоких та у деякому роді беззмістовних. Гинули люди, були зруйновані міста повністю чи частково, страждало мирне населення й це продовжувалось значний час. Також окремо треба відмітити страждання дітей. Це стосується як фізичних, так і моральних знущань, бо постійні бомбардування та тривоги впливали на молоде покоління. Більше на hamburgyes.eu.
У воєнні часи у Гамбурзі намагались хоч якось продовжувати навчання дітей, бо це було дуже важливо. Війни завжди впливали на повсякденне життя дітей, а шкільна освіта завжди була втягнута в ідеологію та пропаганду.
Діти у Першу світову війну
Керівництво того часу сприяло “впевненості у перемогу” й вчило дітей довіряти вищому керівництву. Після початку війни відразу ж розпочалась “військова освіта”, де розповідали, що війна є порятунком від соціальної кризи. У час загрози варто зберігати єдність та велич країни. Розповідали пафосні слова, лунали націоналістичні пісні.
Вводили додаткові уроки військової поезії, військової географії, військової арифметики й це все докорінно змінило процес навчання. Для учнів вищих шкіл відкрили предмет військової гімнастики. З 1917 року його проводили разом зі звичайним уроком гімнастики. Урок був потрібен для фізичної підготовки молодого покоління, бо потім їх відправляли на фронт. Студенти повинні були робити вправи на тренажерах, здійснювати маршрути по бездоріжжю, читали карти та оцінювали відстань. Звільняли від такого уроку лиш тих, хто мав медичні протипоказання.
У ті часи на військову службу призивали з 20 років, але якщо батьки дозволяли, з 17 років можна було йти добровольцем. Молодь хотіла воювати, бо пропаганда підкріплювала їх бажання. Ще дехто просто хотів самостійного життя якомога далі від батьків, від школи. Під час війни студенти писали листи та відправляли листівки.
Якщо говорити в цілому, то багато учнів не доїдали, тому ввели шкільне харчування. Ослаблені хворобами діти просто не мали сили довго бути у школі. Взимку школи не опалювались й були великі перерви у навчанні. Дітей заохочували робити подарунки солдатам, збирати сировину, тобто допомагати армії.
Навчання у Другу світову війну
У Німеччині, зокрема у Гамбурзі, питання про евакуацію школярів почали піднімати лиш восени 1940 року після початку бомбардувань. 10 жовтня того ж року перший потяг з дітьми відправився з Гамбургу у Саксонію. Невідома точна кількість вивезених дітей, але преса створювала позитивну картинку про те, що діти у Третього рейху “прекрасно” переживають всі зміни та розлуку з батьками. Інструктор, який супроводжував потяг — Гаррі Лауб згадував, що діти сиділи вп’ятьох на твердих сидіннях та тулились один до одного. Всі дії нацистського правління були спрямовані на те, щоб розлучити сім’ї та відірвати дітей від релігійних громад.
Проводились заняття німецької, історія, математика, географія, ручна праця для потреб армії. Під час бомбардувань у Гамбурзі було зруйновано шкільні будівлі або школи використовували як казарми для військових. У воєнних умовах бракувало підручників та шкільного обладнання. Також було мало вчителів, бо багато з них забрали на війну. Уроки переривались через повітряні тривоги або відсутність електрики.
Через війни діти не мали змоги отримати повноцінну середню освіту. Звісно, евакуація зберегла багато дитячих життів, але діти мали серйозні психічні травми через розлуку з рідними. Багато дітей просто лишали навчання, щоб працювати в тилу чи на заводах. Старшокласники йшли в армію. Будь-яка кривава війна негативно впливає на молоде покоління, бо бойові дії несуть смерть, голод та руйнування.