Завжди важко згадувати страшні воєнні роки, які принесли місту Гамбург та його людям багато страждань. Друга світова війна та нацистський режим призвели до знищення красивого міста, загибелі людей. Немає точних даних скільки людей загинуло у ті роки. Це були й військові, і в’язні концтаборів, і мирні люди. Більше на hamburgyes.eu.
Військові дії
Самим гострим та кривавим періодом життя мегаполіса був період націонал-соціалізму. Все почалося у 1933 році, коли Адольфа Гітлера призначили рейхсканцлером. При цьому роботу парламенту зупинили, конституцію скасували, а влада перейшла виключно до Гітлера. Спершу мешканці міста були в ейфорії й вірили у світле майбутнє. На людей впливала нацистська пропаганда, вони шанували Гітлера та віддавали дітей у Гітлер’югенд.
У місті вводили обмеження на громадський транспорт, комендантську годину, регулювали поставки товарів першої необхідності, підприємства переводили на воєнні рейки. Жінок все частіше залучали до важкої роботи, бо чоловіків відправили на фронт.
Найстрашнішим був період повітряних нальотів на місто. Першою атакою стало бомбардування Гамбургу 17-18 травня 1940 року, тоді загинуло 34 людини. У подальші роки кількість авіанальотів зменшилась, але їх масштаб збільшився. У липні/серпні 1943 року через бомбардування загинуло 1431 людина, поранено було 4657 осіб і 24 375 людей залишились без домівок. До того моменту мешканці міста провели 470 годин у бомбосховищах. Загалом за весь період бомбардувань загинуло та було тяжко поранено від 40 000 до 100 000 людей.
Бомби проти населення
Війна завдала місту страшенних збитків, якщо дивитись з фінансового боку. Було зруйновано багато будинків, порт, 300 кілометрів портових залізничних шляхів, 800 кранів було повалено, школи, критична інфраструктура. Варто зазначити, що для захисту цивільного населення у місті нічого не було зроблено, бо спершу влада не очікувала ніякої небезпеки з повітря. Через високий рівень ґрунтових вод підвалів не робили, а бомбосховищ було мало.
Через великі бомбардування виникали страшні пожежі й люди помирали під землею від задухи. Вогняні бурі плавили асфальт і така кипляча смола поглинала весь кисень. У результаті згоряння утворювалось багато токсичного чадного газу, який був важчим за повітря й ширився по землі.
Під час атак британці використовували й фосфорні бомби. Вони пробивали житлові будинки від даху до самого підвалу. Саме страшне те, що фосфорне полум’я не можливо загасити водою, тому їх дія була нищівною. Ті страшні ночі увіковічила історія — населення міста пережило важкі випробування через дії нацистського режиму.
Закінчення війни
Останнє велике бомбардування Гамбургу відбулося 14 квітня 1945 року й 3 травня місто капітулювало. Населення міста й прихильники нацистського режиму на власні очі побачили нищівну політику Гітлера. Все це трохи змінило ставлення німців до військових дій. Через тиждень після капітуляції міста британці контролювали всі сфери життя. 13 жовтня 1946 року пройшли перші вільні вибори після закінчення Другої світової війни.
Основною політичною силою 1953-1957 років став “Гамбурзький блок” на чолі з Максом Брауером, Гербертом Вайхманном та Полом Неверманом. Вони почали правильно управляти містом й швидко приступили до його реконструкції. Відновлення було призупинено у лютому 1962 року через повінь. Наступні роки було швидке зростання й відновлення. Порт став найбільшим центром для переправлення товарів, люди познаходили там роботу. Місто почало відновлюватись й будувались багато будинків та навіть хмарочосів.
У сучасності місто Гамбург красиве й вражає своєю архітектурою. Звісно, історія його складна, а минуле страшне. Висновки було зроблено ще колись й далі політика всієї країни будувалась так, щоб більше не було воєнних дій.