Протягом століть заможні люди визначали політику Гамбурга, але з 16 березня 1919 року вперше відбулися вільні вибори у парламент. Політичні партії виборювали місце, щоб впливати на формування політики мегаполіса. Вже у сучасності є кілька популярних політичних партій, які беруть на себе відповідальність за долю гамбуржців.
Соціал-демократична партія Німеччини (SPD) не просто політична сила, а й частинка історичного формування міста. Її робота демонструє прагнення людей до соціальної справедливості, розвитку та економічної стабільності. З моменту її створення партія досить часто втілювала амбітні реформи та забезпечувала статус одного з найпрогресивніших міст Німеччини. Далі на hamburgyes.
Історія створення та процес становлення
SPD створили у 1863 році як Загальне об’єднання німецьких робітників і поступово вона стала однією з провідних політичних партій країни. У Гамбурзі вони тримали сильні позиції та мали вплив на політичне життя мегаполіса. Перейменували її у 1890 році в Соціал-демократичну партію Німеччини.
З 1919 року соціал-демократи у Гамбурзі здобули перемогу над керівництвом USPD — Незалежної соціал-демократичної партії Німеччини після нових виборів у Раду праці мегаполіса. Окрім Другого мера Отто Столтена соціал-демократами були шкільний сенатор Еміль Краузе та поліцейський сенатор Адольф Шенфельдер. Вони провели багато реформ та запровадили сучасну адміністрацію, змінили систему соціального забезпечення, орієнтуючись на шкільну реформу та молодіжну політику.
Після того, як Гітлер став райхсканцлером, він обмежив свободу, зокрема свободу преси. Тоді ж сенатори від партії подали у відставку. Терор почався також у Гамбурзі, оскільки нове керівництво обмежувало свободу пересування та публічні виступи SPD, відбувались перші арешти.
Після закінчення війни, соціал-демократи під керівництвом Вальтера Шмедемана, Карла Мейтмана та Адольфа Шенфельдера, стали працювати над відновленням гамбурзької партії. 13 жовтня 1946 року пройшли перші парламентські вибори й SPD здобули 43,1% голосів. Макс Брауер став першим мером міста. У 1953 році партія була в опозиції та вже в 1957 році повернулася в уряд. Варто зазначити, що Герберт Венер та Гельмут Шмідт мали великий вплив на федеральну політику партії.
Правляча партія
До 2011 року у Гамбурзі SPD так і була в опозиції. Після розпаду коаліції CDU/Schill/FDP та виборів, SPD отримала тільки 30,5% голосів. У партії було багато внутрішніх конфліктів і це вплинуло на передвиборчу кампанію 2008 року. Інго Еглофф, нова керівниця, висунула кандидатом у мери Міхаеля Науманна. Він отримав 34,1% голосів, але не повернув партії можливість керувати. Однак вдалося створити перший у Німеччині “чорно-зелений” уряд, яким керував CDU Оле фон Бойст.
Олаф Шольц, колишній федеральний міністр праці та голова гамбурзького відділення SPD з 2000 по 2004 роки, знов очолив партію у 2009 році. Через два роки на виборах партія отримала 62 місця, втративши абсолютну більшість. Попри все вони залишились найвпливовішою політичною силою у мегаполісі. У 2018 році Мелані Леонгард обрали новою головою гамбурзького відділення. Під час виборів у 2021 році Леонгарда та Нільса Вейланда обрали співголовами. У листопаді 2023 року обох переобрали на дворічний термін.
Сучасність
У сучасному житті міста Гамбург SPD залишається важливою політичною силою. Вони розв’язують проблеми міста та підтримують зв’язок з його мешканцями. Партія зберегла вірність своїм цінностям та принципам.
Отже, діячі звертають увагу на соціальну справедливість, розвиток та екологічні моменти. Реалізовуючи різноманітні проєкти вони підвищують якість життя мешканців Гамбургу.