За словами партійців, Ганс Апель багато зробив для Німеччини та Бундесверу. Про нього колеги кажуть, як про практичного ганзейського громадянина з великим серцем. Як зазначив Президент Бундестагу Норберт Ламмерт, Апель був видатним політиком та пристрасним парламентарієм. Чверть століття він був членом Бундестагу і за цей час зміг суттєво вплинути на визначення курсу розвитку історії Федеративної республіки Німеччина. Більше на hamburgyes.eu.
Освіта та кар’єра
Ганс Еберхард Апель народився 25 лютого 1932 року у Гамбурзі. По закінченні середньої школи став студентом Гамбурзького Університету, де вивчав економічні науки. Здобувши вищу освіту, у 1961 році захистив докторську дисертацію на тему «Едвін Кенан та його учні. Неоліберали в Лондонській школі економіки»
Ще навчаючись в університеті Ганс Апель розпочав політичну кар’єру і з 1958 по 1961 рів обіймав посаду секретаря соціалістичної групи в Європейському парламенті.
У 1962 році Г. Апель став керівником департаменту Європарламенту з питань економіки, фінансів та транспорту. У 1993 році здобув звання почесного професора економіки в Університеті Ростока.
У 1955 році Ганс Еберхард Апель став членом Соціал-демократичної партії Німеччини. Майже двадцять років (з 1970 по 1988 рік) політик був членом національного виконавчого комітету (Bundesvorstand) СДПН, а з 1986 по 1988 рік працював у Виконавчий раді (Präsidium).
З 1965 по 1990 рік Ганс Апель був членом Бундестагу у Німеччині, де представляв північний регіон міста. У 1969 році політик обійняв посаду заступника голови парламентської фракції Соціал-демократичної партії Німеччини, а після чергових виборів у 1983 році очолив її.
У 1972 році Ганса Еберхарда Апеля було призначено на посаду державного секретаря з європейських питань в Міністерстві закордонних справ Німеччини. В уряді Гельмута Шмідта Апель обіймав посаду міністра фінансів. Через деякий час в уряді сталися деякі зміни, після чого Ганс Апель став очільником Міністерства оборони.
Після того, як Гельмут Коль став канцлером, Ганс Еберхард Апель залишив уряд. У 1985 році політик балотувався на посаду мера Берліна. На виборах він був головним кандидатом від СДПН. Тоді Апеля випередив кандидат від ХДС Еберхард Діпген.
Політик та письменник
Маючи економічну освіту, Ганс Еберхард Апель також відомий, як письменник. В 1990 році був виданий його щоденник «Der Abstieg», де він докладно та відверто підбиває підсумки своєї політичної роботи в Бонні.
В останні роки життя Ганс Еберхард Апель багато часу приділяв розмовам та роздумам на релігійні теми. Себе він визнавав протестантом. Апель є автором книги «Народна церква без народу» (Volkskirche ohne Volk), де він різко критикує діяльність модерністів у Євангелічній церкві. За цю працю Апель був відзначений премією Вальтера Кюннета від “Kirchliche Sammlung um Bibel und Bekenntnis in Bayern” (Церковна асамблея з питань Біблії та віри в Баварії), Церковна асамблея відома як консервативна лютеранська організація. Сам політик згодом покинув Північно-ельбську євангелічну церкву і приєднався до Незалежної євангелічно-лютеранської релігійної течії.
У вільний час Ганс Апель любив слухати музику, займався садівництвом та вітрильним спортом, а ще був пристрасним вболівальником футбольного клуба «Санкт-Паулі».
Ганса Еберхарда Апеля не стало у 2011 році. Як заявив голова Соціал-демократичної партії Зігмар Габріель, Ганс Апель зробив видатний внесок у соціал-демократію Німеччини. Перебуваючи на різних високих держаних посадах, він мав вплив на різні сфери політики країни. За роки його політичної діяльності країна дійсно стала економічно сильною, із високим рівнем життя та соціальної справедливості.