Гамбург — велике, красиве, відоме своєю історією місто. Його керівники в усі історичні періоди намагались тільки покращувати рівень життя мешканців мегаполіса. Звісно, були й нарікання від людей, різних політичних діячів, але в цілому місто розширилось та стало відомим на весь світ. Далі на hamburgyes
Про великих людей Гамбурга можна говорити досить довго. До таких відомих керівників міста відносять і Ганса-Ульріха Клозе. Він був головою уряду у Гамбурзі з 1974 по 1981 рік. Потім зарекомендував себе у Бундестазі як лідер парламентської групи та досвідчений діяч.
Шлях до визнання
Політик народився у Бреслау у 1937 році й у 1947 році переїхав у Білефельд. Після школи вирішив вивчати право. У 1963 році Ганса-Ульріха Клозе відзначили званням доктора юридичних наук в Кельнському університеті на підставі його дисертації стосовно правових відносин між державою та євангелістськими церквами у Гессені.
Також він зміг стати прокурором та швидко рухався кар’єрними сходами в адміністрації Гамбурга. У віці 37 років він став мером міста й наймолодшим головою уряду федеральної землі. Варто зазначити, що військову службу він не повинен був проходити, але 5 місяців прослужив добровільно у Гамбурзі. Далі його перевели у лейтенанти запасу.
Працював у Бундестазі Німеччини членом парламенту до 2013 року. 30 років чоловік представляв виборчий округ Харбург. Його обрали головою парламентської групи СДПН у 1991 році у Бундестазі, але у 1994 році поступився постом Рудольфу Шарпінгу.
Посада мера Гамбургу та політична діяльність
При вступі на посаду мера Гамбурга у 1974 році Ганс-Ульріх Клозе розпочав роботу з жорсткої економії. Саме він критикував рішення екстремістів та намагався відвоювати відмову Гамбурга від атомної енергетики. Ця електростанція Брокдорф розміщена за 70 кілометрів, у сусідній землі Шлезвіг-Гольштейн. Його не підтримали представники СДПН і саме через це він залишив посаду мера у 1981 році. Він залишив жителям міста “Rathausmarkt”у нинішньому вигляді.
З 1986 рік по 1989 рік Клозе головував у “Федеральній асоціації сприяння розвитку кооперативної думки”. Також був членом виконавчої Президії, а з 2013 року — почесним членом “Німецького товариства зовнішньої політики”. Працював він і в консультативній раді “Атлантичної альтернативи” і брав участь у міжкультурних зустрічах “Опікунської раді AFS”, а це найстаріша німецька організація з обміну студентів.
Клозе займався зовнішньою політикою безпеки на федеральному рівні з 1998 року й мав пост голови Комітету закордонних справ. Координував трансатлантичну співпрацю у Міністерстві закордонних справ у 2010 році. За сімейними обставинами у 2011 році достроково залишив посаду.
Політик любив не тільки працювати, а й мав трохи часу для улюблених справ. Він цікавився живописом та поезією — це була частина його життя.
6 вересня 2023 року Ганс-Ульріх Клозе помер у віці 86 років, мирно заснувши у своєму будинку та не прокинувшись. За словами його дружини Енн Стейнбек-Клозе, останні роки свого життя він мав хворобу Альцгеймера. Після смерті канцлер Німеччини Олаф Шольц писав про померлого, що він завжди мав чітку позицію і ніколи не ухилявся від політичних суперечок. Бербель Бас, президент Бундестагу, називав Клозе особливим чоловіком, який був досить далекоглядним.
Цікавим фактом про політика є те, що він у 1981 році став почесним громадянином Ліми. Він також відмовився від Ордена за заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина, бо йому не дозволили бути прийнятим як колишній сенатор від Гамбурга відповідно постанові Сенату Гамбурга, яке в останнє було підтверджено у 1963 році.