Операція “Гоморра” увійшла в історію Гамбурга і всієї Німеччини, як одна з найтрагічніших військових операцій Другої світової війни. Її результатом стала повна руйнація міста та загибель десятків тисяч мирних жителів. У XXI операцію “Гоморра” визнали однією з найстрашніших громадянських катастроф за всю історію людства. Хто стояв за масовим знищенням простих жителів Гамбурга, і наскільки масштабними були наслідки? Більше на hamburgyes.eu.
Ідея масових повітряних нальотів
Приблизно через рік після початку Другої світової війни Америка, Британія та їхні союзники вирішили посилювати повітряний наступ проти Німеччини. Стратегічна авіація почалась використовуватися як засіб для зламування бойового духу та морального настрою німців. Мішенню обиралися різні міста Німеччини, на які регулярно виконувалися повітряні нальоти. Найруйнівнішим із них став наліт на Гамбург влітку 1943 року.
На той час військове керівництво точно знало що потрібно, щоб завдати потужного удару. Наприклад, для авіанальоту на Гамбург було обрано нічний час – попередні схожі операції менших масштабів показали, що денні атаки противник легко відбиває.
У січні 1943 року відбулися секретні переговори між військовим командуванням США та Британії. Вже тоді мішенню було визначено Гамбург. Керівником операції було призначено Артура Харріса. Попередні атаки на заводи та інші промислові підприємства, яких у Гамбурзі було багато, виявилися не успішними. Тому було ухвалено рішення бомбардувати велику територію міста. При цьому організатори розуміли, що постраждає насамперед мирне населення та громадянська інфраструктура.
Як все відбувалось?
Перший повітряний наліт було здійснено в ніч з 24 на 25 липня. Бомбардування міста тривало трохи більше години і до нього було залучено близько 800 літаків. Постраждали лише 12 з них, решта успішно повернулася. Тактика бомбардування була обрана такою, що місто наче накрила вогненна буря: спочатку літаки скинули тисячі фугасних бомб, а за ними запальні.
Вже вдень було здійснено другий наліт – американськими бомбардувальниками. Нальоти проходили з 24 липня по 3 серпня. Під час них житлові райони та цілі квартали наче “засипали” бомбами. Щоб знешкодити системи захисту міста, з літаків також скидали спеціальну алюмінієву фольгу – вона перешкоджала роботі радарів у Гамбурзі.
Виконувати евакуацію мирного населення було неможливо, навіть роботу гамбурзьких пожежників було заблоковано. Це пояснювалося тим, що нальоти були масовими та безперервними. Крім того, на боці американських та британських головнокомандувачів була погода – у Німеччині була сильна спека та дули сильні сухі вітри.
На місці вибуху бомб утворювалися пожежі. Маленькі пожежі швидко поєднувалися між собою і величезне полум’я вогню вітер розносив по всьому місту. Температура повітря в епіцентрах спалаху досягала 800°C. Через це плавився асфальт, і людям не вдавалося врятуватися, багато хто застряг у ньому, а рятувати їх не було кому.
Ситуація у місті справді нагадувала події, що сталися з містом у біблійні часи – Гоморой. Він був спалений вогнем із неба. Єдина відмінність у тому, що згідно з історією, мешканці Гоморри були таким чином покарані за свої гріхи. А мешканцям Гамбурга довелося загинути зовсім з іншої причини.
Катастрофічний результат операції
Метою операції “Гоморра” було змусити Німеччину капітулювати. Оскільки цього не сталося, то військове керівництво, за фактом, так і не впоралося з поставленим перед ними завданням. Але Гамбург залишився зруйнованим, і це відчутно позначилося на всіх подальших військових дій.
Важливість цього міста у забезпеченні німецької армії було важко переоцінити. То справді був промисловий центр Німеччини, у якому працювало безліч заводів, забезпечуючи потреби армії. Також Гамбург був транспортним вузлом, через який здійснювалося промислове постачання всієї країни. Руйнування міста якщо й не підштовхнуло німецького диктатора капітулювати, то точно відіграло значну роль в ослабленні фашистської армії та підрив морального духу.
Результатом операції “Гоморра” стала смерть величезної кількості мирних жителів – згідно з різними джерелами їх кількість становить від 35 до 45 тисяч. Серед них військових – менше тисячі. Решта загиблих – це місцеві жителі Гамбурга, чоловіки, жінки та діти. Також було поранено близько 200 тисяч людей. Половина міста була повністю спалена, а близько мільйона мешканців були змушені евакуюватися.
Наслідки для Гамбурга
На відновлення Гамбурга пішли десятиліття, але багато будівель, що становлять історичну та культурну цінність, були зруйновані назавжди. Експонати музеїв у самому Гамбурзі та інших містах Європи розповідають про цей визначний злочин проти мирних людей Другої світової війни.
Історики припускали, що гамбурзька “Гоморра” в майбутньому змусить керівників країн не допускати, щоб військові конфлікти настільки позначалися на мирних жителях. На жаль, війни XXI століття, як і раніше, супроводжуються великою кількістю жертв серед мирного населення. Це лише підтверджує справедливість висловлювання: “Історія … нічому не вчить”.